проскакивать

проскакать

I. 1) (мимо чего-н.) проскакувати, проскакати (повз кого, повз що). [Проскакав конем швидко (Харк.)]. Мимо нас -кал гонец - повз нас проскакав гінець.

II. Проскакивать, проскочить и проскокнуть -

1) (сквозь, через что, куда) проска[о ]кувати, проскочити и проскікнути, прострибувати, прострибнути через що, крізь що, попід що, куди. [Проскочила поміж людьми (Грінч.). Проскочить під ворітьми хисткий парубок (М. Вовч.)];

2) (случаться, попадатися) траплятися, трапитися, випадати, випасти, (прорываться) прохоплюватися, прохопитися. [Прохоплюються й инші емоції (Ніков.)]. -вают ясные дни и по осени - випадають ясні дні і в-осени.

* * *

I несов.; сов. - проскак`ать

1) проска́кувати, проскака́ти; (несов.: продвинуться быстрыми прыжками) пропли́гати, простриба́ти

2) (несов.: скакать в течение определённого времени) скака́ти [ці́лу годи́ну], проскака́ти

II несов.; сов. - проскоч`ить

проска́кувати, проскочи́ти; (внезапно обнаруживаться, проявляться и проникать, пробираться) прохо́плюватися, прохопи́тися